Сьогодні поширені захворювання, викликані численними видами найпростіших і гельмінтів. Небезпека таких недуг пояснюється не лише ускладненнями та збоями в організмі, до яких найпростіші та глисти у людини призводять, а й складністю діагностики хвороби через схожість симптоматики з різними недугами непаразитарного характеру.
Гельмінти та найпростіші викликають:
- збої у роботі ШКТ (запори, діарея, блювання);
- шкірні алергічні реакції;
- загальну інтоксикацію організму;
- м'язові та суглобові болі;
- зневоднення.
Щоб уникнути діагностичної помилки та призначення неадекватного курсу лікування, який, у кращому разі, просто буде неефективним, а в гіршому може спричинити ускладнення, слід точно визначити вид гельмінтів та ступінь зараження ними організму.
Шляхи зараження найпростішими гельмінтами
Усі глисти потрапляють до організму ззовні. Те саме і з найпростішими гельмінтами. У навколишньому середовищі вони живуть у грунті, водоймах. Крім немитих рук, споживання неякісних продуктів, заразитися ними можна в побуті, при контакті з носієм.
Основний механізм будь-якого зараження найчастіше є орально-фекальний, тобто яйця глист людина просто заковтує разом з їжею, водою, рідше деякі глистні інвазії виникають при укусах комах.
Найпростіші глисти, що у людях, ставляться до класу одноклітинних організмів. Зараження називають протозооз. Залежно від виду та ступеня інвазії перебіг хвороби може бути тяжким, навіть стати причиною смерті пацієнта.
Які гельмінти називаються найпростішими?
Найпростіші гельмінти можуть мати тіло постійної форми (інфузорії та джгутикові) та мінливої – яскравий представник амеби. Їхні розміри дуже малі і знаходяться в діапазоні від 4-5 мікрометрів до 1-3 міліметрів. Часто клітина цих мікроорганізмів має кілька ядер. Як органи пересування виступають ложноніжки, вії та джгутики. Процес розмноження, залежно від виду, відбувається розподілом навпіл чи складним статевим методом.
Щоб захистити себе від несприятливих зовнішніх умов, а також для подальшого поширення, найпростіші гельмінти можуть перетворюватися на цисти, що є клітинами, які покриті захисною оболонкою. Це дозволяє у разі потрапляння у сприятливе середовище їм із нерухомої цисти перетворитися на активний стан.
Нерідкі ситуації, коли організм носія навіть не помічає найпростіших гельмінтів, що паразитують у ньому. В інших випадках інвазія призводить до загибелі носія. Наприклад, деякі види антилопу в Африці є постійними «господарями» трипаносоматидів. А укус людини мухою цеце, яка є переносником цих гельмінтів, може заразити його та викликати сонну хворобу, відому свою небезпеку для життя.
Найбільш вивчені найпростіші гельмінти
Паразити в організмі людей, які відносяться до класу джгутикових:
- Лямблія являє собою паразита, як правило, що мешкає в кишечнику, жовчних проходах, печінки хребетних (людей та тварин). Вони можуть передаватися за допомогою їжі, води та інших факторів. Ця група найпростіших є причиною такого захворювання, як лямбліоз – функціонального розладу шлунково-кишкового тракту, а саме тонкої кишки. Багато пацієнтів, заражених лямбліями, не відчувають при цьому жодних явних симптомів.
- Лейшманії є найпростішими гельмінтами, що переносяться москітами. Після укусу комах людини виникає велика ймовірність захворіти на лейшманіоз. Ознаками недуги є ураження шкіри, слизової та деяких внутрішніх органів, нерідко ознаками захворювання стає лихоманка та анемія.
- Трипаносоматиди – найпростіші, переносником яких є комахи. При зараженні організму викликають захворювання на трипаносомоз. Це захворювання відрізняється тривалим перебігом. Залежно від виду трипаносоматид уражаються різні системи та органи.
- Амеба дизентерійна паразитує у кишечнику. Інвазія здійснюється у формі 4-х ядерних цистів. Хоча дизентерійна амеба зустрічається практично скрізь, найчастіші випадки зараження реєструються в тропічних країнах. Амеба є причиною такої інфекційної протозойної хвороби у людини як амебіаз. Клінічна картина хвороби – виразковий коліт, який відрізняється рецидивами та загостреннями. Також трапляються випадки позакишкової форми амебіазу – ці найпростіші гельмінти переходять із кишечника до інших органів та навіть на шкіру. Остання форма захворювання отримала назву амебіаз шкіри - на сідницях і в промежині спостерігаються явні виразково-некротичні ознаки.
- Трихомонади спричинюють трихомоноз. В даний час вивчено кілька підвидів тріхомонад. Кишкова область паразитування якої знаходиться в товстій кишці і особливої шкоди кишечнику гельмінт не приносить. Область паразитування сечостатевої трихомонади, як видно з назви - сечостатева система. Інфікування здійснюється статевим шляхом. Цей підвид найпростіших причиною такого захворювання, як трихомоноз. Це інфекційне захворювання проявляється запальними явищами у сечостатевій системі. Ротова трихомонада паразитує у ротовій порожнині, небезпеки для людини не становить.
Спориковий вид найпростіших представлений малярійним плазмодієм та кокцидіями:
- Малярійний плазмодій, що передається комарами і є причиною малярії, є найпростішим мікроорганізмом. Він паразитує у крові. Малярія у зараженого цим паразитом проявляється такими симптомами: гіпохромна анемія, напади лихоманки, збільшення таких органів, як печінка та селезінка.
- Кокцидії - найпростіші, що живуть в епітеліальній тканині кишечника багатьох тварин. Низка видів кокцидій є збудниками такої хвороби, як кокцидіоз. У людей це захворювання протікає з невеликою інтоксикацією та явищами гастроентериту чи ентериту.
Інфузорії: балантидії. Цей загін найпростіших, що мешкають у товстому кишечнику, є причиною такого захворювання, як інфузорна дизентерія (балантидіаз).
Діагностика та лікування найпростіших гельмінтів
Дуже часто, коли присутність гельмінтів в організмі протікає без симптомів, хвороба довго не діагностується. Запідозрити інвазію можна за специфічними симптомами, а виявити лише за допомогою лабораторних досліджень калу, сечі, крові, рідин, одержаних за допомогою пункції з різних органів та систем.
У медичній практиці існують загальні принципи лікування протозойної інвазії:
- протипаразитарні препарати;
- нестероїдні протизапальні засоби;
- препарати для детоксикації;
- при прояві вторинної бактеріальної інфекції вузьконаправлені антибіотики
Специфічне лікування призначає лікар, виходячи з виду найпростішого гельмінту та ступеня інвазії.